вторник, 10 июля 2012 г.

КИЇВ, ЯКИЙ Я ЛЮБЛЮ.


 Я люблю Київ! Ну що ж, заперечите ви.  Кожен може так сказати про рідне місто: я люблю Париж...    я люблю Чернігів....я люблю Конотоп... Хвилинку! Як кажуть – нічого особистого. Київ справді найкраще місто на Землі і я спробую вам це довести. Може тому, що я часто дивлюсь на Київ через оптичний прилад фотоапарату, мені видно те, що людям не завжди бракує часу розгледіти. Я дуже люблю, коли цвітуть каштани і йде дощ. На асфальті з`являються такі бульбашки і в кожній біленька квіточка. І, обов`язково,  якась дівчина зніме босоніжки і йтиме босоніж, тому що в Києві весною йдуть теплі дощі. Я це обожнюю. Я люблю Володимирську гірку восени, коли схили до самого Дніпра  стають 
різнобарвними: жовтими червоними, зеленими. А в центрі Володимир з хрестом.  Місце, насправді, сакральне. Там часто можна зустріти людей, які стоять обличчям до сонця, мабуть спілкуються з Космосом.  Я люблю Андріївський узвіз. Недавно я переглянула фільм «Дні Турбіних» і згадала, яким він був тридцять років тому. Таким я його також люблю, в своїй пам`яті. Дуже люблю гуляти на території Софії. Надзвичайні почуття охоплюють тебе у цьому святому місці. Лавру люблю відвідувати, коли цвітуть вишні. А парки міста неповторні, коли  снігопад перетворює їх в казкові дрімучі ліси. Цього року якраз була така зима. Я люблю киян. Вони щиросерді і відкриті. Недавно я стала свідком, коли літній чоловік не міг підняти валізу по східцях, і тут же якийсь юнак запропонував йому свою допомогу. Я просто пишаюсь своїм земляком!  Я люблю бабусь, які сидять на 
лавках, біля будинків. Вони знають так багато. Вони знають все. І майже про всіх. Ну, про своїх сусідів точно знають все. Влітку, коли відкрите вікно, я дуже люблю дзвінкі крики дітвори. Люблю тому, що це літо, канікули, мир і щастя. Я просто обожнюю  «Макдональдс» на Хрещатику. Там така чудова кава з круасанами, і дівчата так приємно усміхаються і говорять «Доброго  ранку». І ранок зразу стає добрим! А перепічка на вулиці Богдана Хмельницького! Я вже й не пам`ятаю скільки десятиліть за нею стоїть черга. Коли ми там зустрічаємось з подругою, обов`язково  купуємо собі перепічку, навіть якщо і не голодні. Це вже ритуал! Я люблю дзвінок трамваю на повороті, вранці-рано, коли ще тільки одинокі прохожі поспішають на роботу.  Люблю метро, особливо свою Сирецьку лінію. Вона зручна і прохолодна. На машині люблю їхати через новий міст. Таке відчуття, що зараз попадеш в інший вимір. І ще я люблю... Та ні, все, взагалі, не 
перерахуєш. Ви краще прислухайтесь до свого серця. Хотіла б вам розказати багато цікавих фактів, легенд, історій. Та для чого.  Ви ж і самі зможете це прочитати. 1.Рибаков, М. Хрещатик відомий і невідомий: Краєзнавчі нариси. – К.: КИЙ, 2003. – 502 с.Надзвичайно цікава книга, присвячена історії однієї вулиці. Зате яка це вулиця! Це ж наш Хрещатик. І тут за півтори тисячі років таке відбувалось...2. Друг О., Малаков Д. Особняки Києва. – К.: КИЙ, 2004. – 824 с.Київ в ХІХ  та на початку ХХ ст. ставши цукровою столицею імперії переживав свій розквіт. Прізвища таких підприємців як Бродські, Терещенки, Ханенки відомі  і нині. Над спорудженням їх осель трудились найкращі архітектори свого часу, тому ці споруди,  по праву, вважаються шедеврами  архітектури. Їх долі, як і долі їх хазяїв, були не простими. Рідко який майстер детективу придумає краще, ніж сама історія.3. Рибаков М.О. Вулиця Архітектора Городецького: Історико-краєзнавчі нариси. – К.: Фенікс, 2007.– 224 с.Про цю книгу багато говорити не потрібно. Є місто Київ, а в ньому є вулиця Архітектора Городецького. Як кажуть: обов`язково до прочитання.4. Київ вчора і сьогодні: Фотоальбом. – Мюнхен, Київ,Москва: Вид.дім Ракурс- Artograf, 2002. – 223 с.Фотографи не дуже люблять хвалити творчість колег, але я все-таки порекомендую вам цей фотоальбом.  Бо я так не зніму, а якщо і зніму, то так не видам. Ви тільки гляньте, в яких містах ця книга друкувалась.  Паралельно ідуть знімки столітньої давності і сучасні. Про такі книги говорять – скарби бібліотеки.5. Ковалинський В. Київські мініатюри. Кн. І –ІV. – К.  2002 -2006. – Їх п»ять книг, майже кишенькового формату.  Про все і про всіх. Гетьман Скоропадський  і Віктор Ющенко, вулиці червоних ліхтарів  і пивзавод на Подолі, хто малював гривню і які листівки отримували кияни з фронтів першої світової. Слід відмітити, книги дуже цікаво ілюстровані. 6. Король В.Ю. Втрачене, але не забуте: З історії пам`яток церковної архітектури Київщини.-  К.,2006. – 96 с.Невелика книга, майже брошура, але дані вона містить унікальні. Автор – доктор історичних наук, професор Київського національного університету ім.Т.Шевченка відкриває завісу того, що ще недавно було захищено грифом «секретно». Як відомо, війна з релігією була війною і з культурною спадщиною.7. Жадько В. У пам`яті Києва: Наук. фотоілюстрований довідник-посібник. – К.: Фенікс, 2007. – 480 с.Перше видання, у якому науковець всебічно досліджує історію Спілки письменників: від Нестора-Літописця до сьогодення. Літературні музеї,  меморіальні дошки, некрополь, все, що буде цікаво  як літературознавцям, так і просто любителям книг.Письменник Рей Бредбері сказав: «Я отримав освіту безкоштовно в бібліотеці». Користуйтесь цією можливістю. Наша бібліотека завжди буде рада допомогти вам.
Світлана Маміна

1 комментарий:

  1. Катя19:42:00

    А я люблю улицы Липок и старый Подол. Там много очаровательных домов в стиле модерн.

    ОтветитьУдалить