Мамині квіти.

“Купіть букет, жіночко”,- звернулась до мене продавщиця  у підземному переході. – Дивіться, які  гарні  чорнобривці. То ж - мамині квіти!”  Я зупинилась: “Як гарно ви сказали: «мамині квіти», хіба ж можна втриматись і не купити. “ Біля метро мене зустрічає донька: “О, бабусині улюблені чорнобривці! В неї завжди влітку стояв букет на столі. ” Я засміялась: “От і квітникарка так сказала – мамині квіти.  І мами моєї, і моєї бабусі, а тепер і мої улюблені квіти. ”  Заходимо до під”їзду. Сусідка, притримуючи нам ліфт, захоплено вигукує:  “Які у вас гарні чорнобривці! Це моєї мами улюблені квіти!”  Ми з донькою в один голос: «От і квітникарка так сказала:   мамині квіти». Поставила  букет на кухонний  стіл і виглянула в вікно. А попід балконами – чорнобривці, чорнобривці .  Ніжні, пахучі  і нев’янучі, як наші мами. Отак з’явився цей натюрморт. Дарую його всім мамам.

Світлана Маміна